розгін

розгін
ч
1) (натовпу і т.п.) dispersal
2) фіз., тех. acceleration
3) starting/take-off run, run, momentum

з розгону — at a run, at full/high speed

4)

розгін реактора — reactor runaway


Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". . 2009.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Look at other dictionaries:

  • розгін — 1 іменник чоловічого роду дія розгін 2 іменник чоловічого роду рух з прискоренням; відстань для прискорення …   Орфографічний словник української мови

  • розгін — го/ну, ч. 1) Дія за знач. розігнати, розганяти 1). 2) Рух з постійно збільшуваною швидкістю. || Швидкість, набута ким , чим небудь внаслідок такого руху. || Відстань, потрібна для набуття відповідної швидкості. Набирати розгону. •• З розго/ну а)… …   Український тлумачний словник

  • розгілення — іменник середнього роду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розгілка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • розгілля — іменник середнього роду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розгілчастий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • розгінний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • розгіпнотизований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • розгіпнотизовування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розгіпнотизовувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розгіпнотизовуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”